Надія

Казали, хохли терпеливі,
Казали, жінки в них вродливі,
Комори і хати багаті -
"А ну, перевіремо, браття..."
І рушила звідкись навала,
І скрізь, і усіх грабувала,
Жінок і дівчат гвалтувала -
Такі вже в навали поняття...
Терпіли, дивились, гадали,
На щось до кінця сподівались,
Терпець увірвався - повстали,
Роздмухали битви багаття...
В них банди, кийки і гранати,
А в нас родини і хати,
Ми - діти, Вкраїна нам мати -
Хоч бийте, хоч рвіте на шмаття...
Благайте, кричіть - це війна,
Та в нас Батьківщина одна,
І нині ми - хресна хода,
Себе несемо, як розп"яття...
То сила страшенна - надія,
І з нею нічого не вдієш,
Надією сповнений Київ -
Дай, Боже, снаги і завзяття!

За стихотворение голосовали: : 1 ; Misery: 5 ; Aleksandr-0909@mail.ru: 5 ;