Четвертий рік

Четвертий рік тебе я знаю,
Четвертий рік.
І погляд твій щодня вивчаю,
А ти не звик.

І посмішки ловлю раптові,
З глибин душі,
Ти знову зник десь поступово,
А сум лишив.

Я хочу знати твою правду,
А ти мовчиш.
Сама боюсь спитати прямо:
«Куди летиш?»

Та і за себе іще не знаю
Куди іду,
Тебе зустріла собі на щастя,
Чи на біду.

Чи зможу крокувати прямо,
Як повернеш?
І сонце зникне десь серед хмар
З моїх небес…

Четвертий рік втрачаю розум,
Четвертий рік.
Сама не розумію досі,
Як він не зник.

Не маю права. Це не легко,
Й нема межі,
Ти затаївся десь далеко
В моїй душі.

А я чекаю і втрачаю
Неначе вік,
Але насправді тебе знаю
Четвертий рік.

За стихотворение голосовали: Tenderness: 5 ;