Знову

Знову все потемніло,
знову я не в собі,
та щось прошептіло,
в вухо тихенько мені.

Знову дощ крапає,
знову в душі все не так,
знаєш чи ти, що я є,
знаєш ти це чи не як.

Знаю, що це не повернути,
знаю, що боляче, та...
не знаю як то заснути,
не знаю, прокинусь чи я.

А завтра тільки зима,
хоча літо надворІ,
бо в душі саме так,
все замерзло навколо.

За стихотворение голосовали: akilegna1: 5 ;