Морози перші на дворі

Морози перші на дворі,
Струмок прозорий біля хати,
Колючий вітер на зорі,
А по дорозі йдуть солдати.

Три роки як іде війна,
Кровава, та якась цинічна,
Перед очима пелена,
А де війна там горе вічне.

Поля не пахані давно,
На них окопи поки бачиш,
На фронті принцип доміно,
Не встигнеш, потім гірко плачеш.

Та все закінчиться колись,
Весна прогоне з річки тину,
Шепоче мама: _ Повернись!
Мій самий кращий в світі, сину!

За стихотворение голосовали: araxis: 5 ;