Не кажи

Не кажи, що я твоє щастя,
Не кажи, що твій сонячний промінь,
Бо я знаю, коли так буває,
Серце тьохкає, душа – співає.

Не кажи, що я твоя зірка,
Бо сховаюсь від цього за хмарку,
Може це чиясь хиба, помилка,
І пожалкує хтось з нас до ранку?!...

Не бажай ти мені на добраніч,
Все одно я не зможу заснути,
Ми давно не маленькі, не діти,
І був час у нас це осягнути.

І не дякуй, що я є на світі,
Бо я знаю, коли так буває.
Все одно я не зможу заснути,
А від чого??...Бог його знає.