Наречена

Вітер віє, трава гнеться
Буря наступає
Вбрана в біле наречена
Милого чекає

Де ж ти, любий?
Сонце моє
Чом не поспішаєш?
Чи забув зигзицю свою
У чужому краї?

Чи змастила губи медом
Хижа бусурманка?
Вкрала мої дні і ночі
З любим до світанку

Чом забув ти,
Мій миленький
Ясні карі очі?
Руки білі, губи ніжні
Тонкий стан дівочий?

Чом не бачиш сльози мої.
Що в Дніпро впадають?
Чом не чуєш стогну мого?
Громом промовляю
.................................

Козак вольний, юнак вдалий
Поспішав додому
Схилить браві,
Мужні плечі
Милій до подолу

Та не судилося діву юну
В уста цілувати
Знайшов спочинок
В землі рідній
Від варвара-ката

Кожна весна наречену
В біле одягає
Стоїть вишня, гілки гнуться
Милого чекає…

За стихотворение голосовали: popov: 5 ;