Над Парижем

Лечу на фанері
Країною мрій
Гойдаюсь на хмарах
Та сходжу за обрій

Ворожу на сонці
«любить-не любить»
Проміння не стало
Все сходжу на «ні»

Та я не гублюся,
Старанно молюся
Все Словом засію,
«Так» проросте навесні

Ромашкове поле
Застрягло в волоссі
Два соло танцюю
Та сходжу з орбіт

Злітаю у небо
Пряна і боса
Піке на початок –
Черговий політ

З веселкою в серці
Рахую бруківку
Бажання міркую
На збитий літак

Вже простору мало
Всього вже замало
Та прапора знято,
Сходжу з атак

Лиш відлуння у вухах
Повторює вперто:
«Лети, рибо, лети
Живи, рибо, живи»