Розбите серце

Ти розбила серце. В грудях колотнеча.
І тепер щоночі спокою нема:
Зради та любові вічна ворожнеча,
Зранені страждання вітер підійма.

Склеїти не можна – скалки розлетілись,
Лікувати душу байдуже тепер.
Роздуми, мов дзиґа, злісно завертілись
Груди спорожнілі біль навпіл роздер.

Що тепер удієш, коли чорні хмари,
Злісні хуртовини та й ще вітру шквал.
Спогади про тебе, мов якісь примари
Й теплих поцілунків божевільний бал.