ТЕПЛО ДУШІ

Чим довше зберігається вино,
Воно стає міцніше і гарніше.
Тож витримкою ціниться воно –
Від гарного вина душі тепліше.

В промінні сонця діамантом виграє
І випромінює оманливі спокуси,
Мов , парубок до дівки, заграє
І посміхається лукаво в гарні вуса.

Коли родинне свято – кожен раз
Нам настрою прекрасного позиче
У спогади занурить щиро нас,
А чи до мрій далеких завжди кличе.

Якщо біда постукає в вікно,
Сльозу зсушити з горя допоможе
І повтішає нас тоді воно,
Чи вгамувати почуття недобрі зможе.

Людина з віком мудрою стає,
Немов вино, із часом все гарніше –
Духовна зрілість, певно, настає ,
Бо всім від неї на душі тепліше.