З надією

Зарюмсане личко,
Біляве волосся
«А жити так хочу,
Боюся, не можу…»

Пута змалювала,
Тиснуть серце,
Скроні
Нащо не пускаєш
У свої долоні?

Гідна й ти до щастя
І радіти мусиш
Просто так, без плати
Без торгів на душу

Всі двері та навстіж,
Ні дошок на вікнах
Повітря ковтаєш,
Як спрагла,
Без ліку

І крила знаходиш
Під пічкою зліва
Нервуєш лиш трішки
Готова до дива

Примружуєш очі
Та сонцю киваєш
По квітах з росою
В майбутнє пірнаєш