Мрія наших мрій

Це моя мрія,
Де створюю тебе;
Велика надія,
Що світить у небі.

Де нема нікого -
Тільки я і ти,
Де нема нічого -
Тільки два світи.

Дві палаючі душі
Утворюють одне.
А назовні ллють дощі,
Місто спить сумне.

І ми теж занурились
У глибокий сон,
Міцно обійнялись,
Замріяли разом.

Уві сні ми близько,
Торкаємось сердець,
Чуєм, як шепоче
Маревний взірець.

Богові молитва
Об'єднала душі,
Блискавка, як бритва,
Зруйнувала дні мріющі.

І те, що уявляли,
Здійснилось, хоч у сні.
Нашу мрію оспівали
Буденні, сірі дні.

Ми нарешті об'єднали
Трепетні серця.
Ще спочатку відчували
Марево-взірця.

Та було, мабуть, ще рано,
Недостатньо сил палких.
Ми кохали потаємно,
Писали віршиків легких.

У риму серця закладали
Романтичні почуття,
Листи душевні надсилали
У невідомість відчуття.

І мені було приємно:
Я летів у небеса,
Махав крилами силенно.
Там неомріяна краса!

І бачу я моє єдине:
Ти летиш, летиш одна.
Моє серденько все мліє:
"Моя мріє! Це вона..."

Перетнулись дивні сни
Десь далеко, в небесах.
Дикі ангели - вони
Розвівають синій прах...

Синя мрія полонить
Дві окрилені душі,
Купідоне голосить
Романтичнії вірші.

Та не треба нам пісень!
Наша пісня - це любов.
Вона здійснила синій день.
Але за деяких умов...

Я у мрії обійняв
Кохану дівчину мою,
Чарівні очі цілував,
Плакав від жалю.

Цілував її у мрії!
Боже мій, за що ж ти так?!
Цілував тендітні вії,
Відчував кохання смак...

А коли відчув надію,
Він забрав її назад...
Розчинилась моя мрія,
І я більше не крилат.

Я хапав її руками,
Але так і не спіймав.
Та між нашими серцями
Він зв'язок не обірвав!

Мені хотілось бунтувать,
Але утримав я себе.
Хотілось небо підірвать!
Але кохаю я тебе...

Ось ми знову розлучились,
Та серця стучать разом.
Наше істинне кохання
Не зламає навіть гром!

Справжня тільки та любов,
Яка витримує розлуку,
Коли приємне слово "love"
Не приносить скуку.

І я буду сподіватись
На окрилення мети,
Усім собою намагатись
Відновляти ці мости.

Мости надіі і кохання,
Що ведуть углиб сердець.
Їх уникаю руйнування...
Ти - кохання нашого взірець!

Взірець глибокої надії,
Білокрилий янгол мій.
А я хранитель білої мрії,
Мрії наших мрій...

20.01.2012г.
(Балов Богдан)