Життєва мить

Чомусь зі смутком я дивлюся,
Є біль якийсь і трішки - жалість.
В душі затишшя.Я молюся...
Дерева в мідь понаряджались.

Життя так швидко промайнуло,
Лиш в спогадах воно лишилось.
Тривожним подихом війнуло,
Неначе все вві сні наснилось.

Нам кожну мить слід цінувати,
Ніколи зверхньо не дивитись.
Зазнайству волі не давати,
Щоб у житті не помилитись.

За стихотворение голосовали: Misery: 5 ; karabas: 5 ;