Автор: gala.vita
Рейтинг автора: 13
Рейтинг критика: 22
Дата публикации - 16.02.2013 - 14:54
Другие стихотворения автора
Рейтинг 4.3
| Дата: 17.02.2013 - 03:35
Рейтинг 5
| Дата: 17.07.2013 - 22:51
Рейтинг 3.3
| Дата: 16.02.2013 - 15:17
Рейтинг 1
| Дата: 16.02.2013 - 15:05
Рейтинг 5
| Дата: 07.04.2013 - 01:40
Рейтинг 5
| Дата: 17.07.2013 - 22:49
Рейтинг 5
| Дата: 17.07.2013 - 22:48
Рейтинг 3.7
| Дата: 20.02.2013 - 15:25
Рейтинг 0
| Дата: 17.07.2013 - 22:50
Рейтинг 5
| Дата: 08.05.2013 - 20:18
Поиск по сайту
на сайте: в интернете:

Знов світло гониться за мною

...бачила, бачила твої відбитки,
ступні прадавні рідні протискались
крізь натовт недолугих тижнів,
проходили наскрізно кам"яні мішки,
сочились яблуневим мідним соком,
і насінину розкривали під землею...

...Знов світло гониться за мною,
знов крила надають твої пісні.
я бачу пригинаєш стебла сухостою,
щоб не вдряпнулись ніженьки мої...

Я бачила всесвітню силу.
Розчулена просила: ні,нетреба,
ти не вливай у мене стільки віри,
не напускай у душу так багато неба!
І так, крізь вени проступає світло,
на зовні витікає дивний розчин,
яким я змащую комусь щоденно,
у душах тріщини, подряпини тривожні..
Я так благала: дай всього помірно,
любові - рівно скільки, як усім...

Тримати в серці - ні, не можу і не вмію...
І вже пливе рікою по пустелі спів -
любові й пристрасті енергія нестримна!

Знов світло гониться за мною.
Тепер вкарбовуєш у стіни і в склепіння
просте і тепле, забуте і знайоме,
Надії чарівне цвітіння,
її стебло,
її коріння!


За стихотворение голосовали: gala.vita: 1 ;

  • Currently 1.00/5

Рейтинг стихотворения: 1.0
1 человек проголосовал

Голосовать имеют возможность только зарегистрированные пользователи!
зарегистрироваться

 

Добавить свой комментарий:
Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи

Ваш комментарий может быть первым